Як відновлювати Україну, навчатимуть у Швейцарії. Бернська «Вища школа прикладних наук» (Berner Fachhochschule BFH) із лютого 2023 року запустила програму постдипломної освіти CAS Rebuild Ukraine / Wiederaufbau Ukraine («Відбудуй Україну»). В освітній програмі беруть участь лише українки. Це біженки, які змушені були рятуватись після повномасштабного вторгнення росіян. Навчання триватиме майже півроку. За цей час новоспечені студентки, у яких за плечима вже є життєвий та професійний досвід, навчаться спільно розробляти та керувати проектами реконструкції будівель та інфраструктури України. Участь у програмі з відновлення України недешева. Але професор вищої школи Томас Ронер, який і був ініціатором створення цього проекту, знайшов спонсорів. Тож українки навчатимуться безкоштовно. Заняття відбуватимуться у містах Біль, Люцерн, Цюріх та Рапперсвіль.
Христина Масляк і до цієї програми була студенткою – дівчина опановує міжнародні економічні відносини в одному з українських університетів. Але відмінне знання англійської та бажання працювати для України привело Христину до Бернської вищої школи. «Мене надихає сама мета: відбудова України. Я усвідомлюю, що саме молодь буде відбудовувати ту Україну, за яку ми зараз боремося», – каже Христина Масляк.
Усі студентки – вмотивовані. Вікторія Кшишневська до війни була менеджером. Розповідає: оговтавшись після евакуації до нової країни, спеціально шукала освітні програми. «Не хочу витрачати час дарма, хочу чомусь навчитися, принести щось назад в Україну. Впевнена, що набуті знання можна буде масштабувати і розгорнути. Наприклад, навчити ще когось», – розповідає Вікторія Кшишневська.
Програма розрахована на 30 студенток. Навчання однієї коштує 6500 франків. Цю чималу суму для українських біженок оплачують спонсори. Їх особисто залучав до допомоги професор Бернської «Вищої школи прикладних наук» Томас Ронер (Tomas Rohner). Ідеї з відновлення України у науковця з’явились ще у перші дні повномасштабного вторгнення росіян, які руйнували усе на своєму шляху. «У нас тут дуже різні жінки: архітекторки, інженерки, спеціалістки зі сталого розвитку та відновлювальної енергетики. Ми справді хотіли б охопити всю широту горизонту соціальної реконструкції. У Швейцарії приблизно тисяча біженок-українок, які, згідно їхніх вихідних даних, можуть у перспективі взяти участь у цій освітній програмі», – розповідає Томас Ронер.
Навчання відбуватиметься англійською мовою. Серед викладачів більшість також українки. Одна з них – Олена Тутова. Разом із двома дітьми жінка переїхала до Цюриха ще навесні минулого року. Родинний бізнес вони втратили, каже Олена. Адже рашисти окупували ту частину Запорізької області, де жила і працювала жінка. Олена вирішила не опускати рук. «Більше 12 років я працювала в Україні у сфері енергетики та енергоефективності. Я – технічний спеціаліст та керівник проектів технічної допомоги. Маю великий досвід роботи з європейськими компаніями та донорами. У межах освітньої програми буду мати декілька лекцій щодо опалення, кондиціонування та інженерних систем у будівлях, а також розповідатиму про все, що стосується відновлювальної енергетики», – додає Олена Тутова.
Після закінчення навчання студентки отримають сертифікати про підвищення кваліфікації. Натомість від них очікують реальні проекти, які вже можна буде впроваджувати в Україні. «Згодом, коли Україна переможе, ми матимемо можливість реалізувати ці проекти на Сході, Заході та на Півдні України. Є багато потенційних проектів, де я зможу використовувати набуті знання», – каже учасниця навчальної програми Аліна Михайлова.
Українки амбіційні, кажуть організатори, та мають дуже велике бажання змінити Україну після перемоги. Їх навчатимуть оцінювати можливості будівництва тимчасових споруд, розумітись на теплозабезпеченні, оцінювати транспортні мережі, класифікувати зруйновані будівлі та ідентифікувати корупційні прояви. Вони будуватимуть нову Україну. «Адже з таким сусідом, якого маємо ми, завжди треба продумувати все наперед. До прикладу, будувати не просто будівлю, а будівлю з безпековими вимогами. Це навчання необхідне, щоб побудувати дитячий садок чи приймальне відділення лікарні в якомусь селі чи місті. Це дійсно буде частинка душі, частинка професіоналізму, яка плекалася у Швейцарії, але імплементувалась у відновлення України», – зазначила Посол України в Швейцарії Ірина Венедіктова.
Щоб навчання українок було максимально ефективним, керівники проекту потурбувались не лише про безкоштовний доїзд студенток до міст, де відбуватимуться заняття. Але й про няню, яка у цей час наглядатиме за їхніми дітьми.
Світлана Прокопчук
