Великдень у Грайфензее з Україною в серці

«   – Вчора я у вас куштував вареники з вишнею. Можна іще порцію? Приїхав із Цюриха спеціально.

– Якраз щойно закінчилися! Так прикро, пане! Візьміть медівник, – просто неймовірний, якщо хочеться солоденького. Їх Галина пекла, ось ця чорнява красуня, з донькою – допомагає нам! Або візьміть з картоплею вареники чи з капустою. Теж уже закінчуються. Тепленькі.»

Сивочолий швейцарець узяв шматок торта і, поцікавився, хто організатор українського намету на ярмарку в Грайфензее, розпитав про Ферайн: чим займається АРУКУШ, які проекти, як можна знайти інформацію в інтернеті.

      Президент Ферайну – Олена Хофмайєр розповідала про все  охоче: ферайн її улюблене дітище. Саме тому й зібрала подруг-українок, які мешкають в Грайфензее та сусідньому Госсао, щоби продемонструвати українську гостинність та й коштів на благодійні проекти назбирати. Найбільше Олені допомагала розповідати швейцарцям про культуру, традиції та історію – Анна Парада. Вона вже добре опанувала німецьку, щоби пояснювати, скільки біди зазнали українці від сусідів за останні кілька століть: голодомор, репресії, переселення, диктатура, політика залякування. Анна часто нехотячи, витирала сльози, які щоразу накочувались при згадці про батьківщину, про рідну Вінницю, яку теж бомбили.

Водночас, за розмовами Анна встигала продавати крам своєї подруги- дизайнера з України – Ірини Василевської, засновниці бренду VITA Style. Жіночі і дитячі рюкзаки, гаманці, брелоки для ключів, косметички – користувалися попитом на ярмарці. Поважних пані брали собі гаманці, подругам косметички, онучкам – рокзачки. Навіть невеликі продажі підтримують малий бізнес в Україні.   Окрім того, власниця швейної майстерні  – Ірина займається благодійністю – допомагає  біженцям, які переселилися із Східної України в Центральну, де живе зараз її родина. Тож, цінує кожну гривню, отриману зі Швейцарії. 

        Погода на Ярмарку була дуже примхливою: проливний дощ з холодним вітром лише інколи поступалися сонцю і затишку. І саме в такий момент вдалося виступити на майдані перед старовинним замком українському хору «Переспів». «Молитва за Україну», «Ой у лузі червона калина» лунали голосно і на півгодини ярмарок притих, слухаючи соковиті, натхненні українські голоси. Керувала хором – Святослава …… , яка мешкає у Вінтентурі. 

       Тим часом у Замку проходила традиційна Міжнародна виставка великодніх яєць. Уже більше як два десятки років когорта найкращих світових майстрів збираються у Грайфензее, продемонструвати свої  мистецькі витвори зроблені на звичайній яєчній шкаралупі. Багато майстрів просили не фотографувати їхні колекції, тому виставка мала справді утаємничений вигляд. Щоби побачити роботи  – Хорста Опіоли, Стефана Ліннера, Чаби Надь, Герги Гутенбергер, Рольфа Молер та й багатьох інших, потрібно приїжджати на такі групові чи персональні виставки. І несподівано приємно було зустріти серед поважного представництва нашу майстриню – Ольгу Завальнюк. Її мальованки з традиційними орнаментами водночас виділялися серед загалу й гармонійно вписувалися у контекст. «Добре, що не було серед майстрів – російських», зізналася Ольга. Позаминулого року, у Німеччині, вони їй робили прикрощі умисно. А зараз, серед колег вона почувалася захищеною і достойно. Ольга вирвалася дивом з окупації, з-під Херсону, нічого з собою не взявши. Усі мальованки виготовила уже тут, проживаючи в Рюті. Фарби для роботи майстриня виготовляє з ягід, трав, листя  та кори дерев – самостійно. На виставці вона була разом з колегою, який допомагає розвивати бренд сестер Завальнюк «Яйце Райце». Тож українські мотиви і символіку уже можна розгледіти у Швейцарії на шаликах з батику, еко-торбинках та інших побутових виробах.

 Можна розгледіти українсько-швейцарську символіку і на одязі, виготовленому під брендом «Раяна», що продавався на Ярмарці на українській ятці. Соняхи, маки, едельвейси  – символи вірності, любові і достатку, які використовують у творчості народні майстри як у нас, так і у Швейцарії. А Сонячні Кола, вив’язані  Наталею Будзан з Києва, своїми візерунками нагадували також і писанки. І, як всяке рукоділля, створювали затишну атмосферу.

Та найбільшою популярністю на українському стенді користувалася дитяча безпрограшна лотерея. Виготовлені з любов’ю солодощі та Великодній декор приваблював малечу, яка могла розважитися очікуванням виграшу. Допомагали розігрувати лотерею українські дівчатка та хлопці, які вже за рік перебування тут опанували німецьку мову.  А головні призи виграли українські дівчатка. Вони були неймовірно щасливими, а одна з них сфотографувалася на пам’ять. Ми забули запитати, як її звати, тому, якщо ви впізнаєте її на фото, покажіть цю статтю, нехай вона побачать себе у щасливу мить.

Ярмарка дуже сподобалася українським учасницям, а тому, вони уже почали готуватися до іншої. Так що, до наступних зустрічей, дорогі друзі!      

 

Анна Павлик